Стаття New York Times стосується закриття останньої діючої вугільної шахти в Покровську, життєво важливої для металургійної промисловості та військових зусиль країни. Працівники шахти, якою керує компанія “Метінвест”, стали свідками того, як їхня праця дедалі частіше опинялася під загрозою російських атак, що призвело до її закриття, вплинувши на економіку країни та військові ініціативи.
Антон Телегін, шахтар з 18-річним стажем, врешті-решт залишив шахту, очікуючи посилення обстрілів. Після того, як під час нападу була зруйнована електропідстанція шахти, що зупинило роботу, багато шахтарів почали звільнятися, відчуваючи, що кінець близький. Згодом шахту було повністю закрито через наближення конфлікту, що поклало край останній діючій коксівній шахті в Україні.
Видання підкреслює значний вплив закриття шахти на українську економіку. За прогнозами Олександра Каленкова, голови Асоціації виробників сталі України, виробництво сталі скоротиться з 7,5 мільйонів тонн цього року до менш ніж 3 мільйонів наступного року. Наслідки цього позначаться на торгівлі, податкових надходженнях і військових поставках, оскільки металопродукція, яка є другою за величиною статтею експорту країни, зазнає удару.
Автори відзначають стійкість української шахти, яка відновила роботу після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, а видобуток вугілля зріс до 3,2 мільйона тонн у 2023 році. Об’єкт став економічним рятівним колом для багатьох людей, працевлаштувавши у 2023 році 4 500 осіб, багато з яких не мали інших навичок, окрім шахтарської справи.
У статті також йдеться про зростаючу небезпеку, з якою стикаються шахтарі на лінії фронту, зокрема ракетні удари. Шахтарі, вирішивши, що під землею безпечніше, працювали в небезпечних умовах, намагаючись підтримувати роботу шахти в робочому стані. Це було важливо для Метінвесту, оскільки він покладався на вугілля для переробки залізної руди на сталь для залізниць і військової бронетехніки в країні.
До середини грудня шахтарі зрозуміли, що їхній другий фронт руйнується, оскільки російські війська вторглися в межах милі від шахти. Це призвело до підриву шахти, щоб унеможливити її потенційну експлуатацію ворогом. Видобуток на шахті скорочувався аж до повної зупинки після страйку на електричній підстанції напередодні Різдва. Вплив на економіку та оборонні ініціативи помітний: очікується збільшення витрат і ускладнення імпорту коксівного вугілля для компенсації втрат.
Багато шахтарів, які стали свідками закриття свого підприємства, переїхали до більш безпечних міст, таких як Київ, Харків та Дніпро, де деякі з них знайшли нову роботу, а інші живуть у невизначеності. Закриття шахти означає не просто кінець оплачуваної роботи для багатьох людей, але й закриття життєво важливого розділу в індустріальній стійкості України.
Підписуйтесь на Telegram канал Чути, щоб не пропускати важливі статті
