Нещодавня стаття в Financial Times містить всебічний огляд перебування Олафа Шольца на посаді канцлера Німеччини. Правління Шольца було позначене численними внутрішніми та міжнародними викликами, деякі з яких зірвали його плани з модернізації німецької економіки. Повномасштабна війна в Україні, розпочата Росією в лютому 2022 року, спричинила значні збої в роботі уряду Шольца. Економічні проблеми поглибилися: ВВП стагнував на допандемічному рівні, а державні фінанси виснажувалися через відсутність зростання.
Автори зазначають, що виробничий сектор Німеччини, який сильно залежить від експорту, зазнав труднощів, спочатку через першу адміністрацію Трампа в США, а потім через Covid-19, який порушив глобальні ланцюги поставок. Війна в Україні спричинила чергове зростання безробіття. Найбільший промисловий роботодавець, Volkswagen, планує скоротити 35 000 робочих місць у Німеччині до 2030 року. Німецька автомобільна промисловість також бореться з втратою частки ринку в Китаї.
Ще однією проблемою є дефіцит житла, який посилюється падінням будівельної активності та зростанням кількості мігрантів. Незважаючи на обіцянку надавати 400 000 квартир щороку, Шольц не виконав її.
Видання підкреслює, що важлива реформа уряду Шольца – перегляд виплат для довготривалих безробітних – виявилася суперечливою, незважаючи на зниження рівня бідності. Критики стверджували, що це відбило бажання працювати.
Енергетичний сектор зіткнувся з проблемами через залежність від дешевого російського газу. Після того, як Росія припинила постачання у 2022 році, Німеччина шукала альтернативи, переважно дорогий скраплений природний газ зі США та Близького Сходу. Незважаючи на значні виклики, половина виробництва електроенергії в Німеччині зараз припадає на відновлювані джерела.
З початком війни в Україні виникла потреба у коригуванні зовнішньої політики. Канцлер сприяв створенню спеціального фонду у розмірі 100 млрд євро для посилення спроможностей Бундесверу, що ознаменувало зміну в оборонній політиці Німеччини. Однак цих заходів було недостатньо для деяких союзників, які хотіли, щоб Німеччина надала Києву більш важку артилерію.
Автори зазначають, що Німеччина також намагалася модернізувати свою транспортну, енергетичну та комунікаційну інфраструктуру через недостатнє інвестування та суворі правила щодо дефіциту. Оскільки бюджет на 2025 рік не був прийнятий через розпад уряду, фінансування майбутніх проєктів залишається невизначеним.
Під час правління Шольца відбулося кілька вуличних протестів, зокрема, з боку критиків карантинних обмежень через пандемію, а також антиультраправий марш проти радикальної імміграційної політики партії “Альтернатива для Німеччини”.
На думку експертів, наступний канцлер зіткнеться зі значними викликами, включаючи реформування економічної моделі, яка значною мірою орієнтована на виробництво та експорт до Китаю. Вони стверджують, що зараз Німеччина переживає найдовший період стагнації з часів Другої світової війни.
Підписуйтесь на Telegram канал Чути, щоб не пропускати важливі статті
