Литва і Естонія зобов’язалися значно збільшити свої оборонні витрати, стверджує Financial Times. Цей крок, який розглядається як відповідь на ескалацію військової напруженості з Росією, знаменує собою кардинальну зміну в оборонній стратегії НАТО.
Видання підкреслює “хороший і конструктивний тиск” з боку Сполучених Штатів, зокрема президента Дональда Трампа, який закликає членів НАТО збільшити свої військові бюджети. Литва та Естонія пообіцяли виділити понад 5% свого ВВП на оборону, створивши новий прецедент серед країн НАТО. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис назвав це “екзистенційною” потребою в реальних можливостях ведення війни.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал підтримав цю думку, пообіцявши виділити на оборону 5% ВВП. Він зазначив, що на майбутньому саміті НАТО очікується підвищення неофіційної мети до 3-3,5%, але прифронтові країни, такі як Польща, вже лідирують, витрачаючи понад 4%.
Автори відзначають занепокоєння щодо фінансування цього збільшення без шкоди для державних послуг. Литва планує позичати і шукати європейську фінансову підтримку, тоді як Естонія розглядає можливість скорочення державного сектору. Критики ставлять під сумнів можливість досягти 6% видатків від ВВП, а опозиція у Вільнюсі сумнівається в надійності плану.
Румунія, ще один ключовий член НАТО, також посилює свою обороноздатність. Незважаючи на високий бюджетний дефіцит, Румунія планує підтримувати витрати на оборону на рівні мінімум 2% ВВП і інвестувати в сучасну військову техніку, в тому числі винищувачі F-35.
У статті підкреслюється зростання оборонних зобов’язань серед східних членів НАТО як пряма відповідь на російську агресію в Україні. В той час як ці країни зміцнюють свої військові спроможності, більш широкі наслідки для стратегії НАТО і європейської безпеки залишаються в центрі уваги.
Підписуйтесь на Telegram канал Чути, щоб не пропускати важливі статті
