Нещодавно Financial Times дослідила інноваційну пропозицію щодо підтримки України шляхом використання заморожених активів Росії. Ця ідея, що набирає обертів серед політиків G7, пропонує репараційний кредит як стратегічну альтернативу прямому арешту активів.
Видання підкреслює, що надання Україні 300 мільярдів доларів під заставу її претензій до Москви щодо відшкодування збитків, завданих війною, є більш життєздатним варіантом. Такий підхід дозволяє уникнути юридичних ускладнень і потенційних економічних наслідків, таких як падіння курсу євро. Автори зазначають: “Деякі європейські країни занепокоєні тим, що повна конфіскація суперечитиме міжнародному праву”.
Механізм передбачає, що Міжнародна компенсаційна комісія оцінює вимоги України щодо відшкодування збитків, завданих війною. Якщо Росія відмовиться платити, кредитори успадкують ці вимоги і зарахують їх проти заморожених активів. Ця пропозиція ґрунтується на встановлених правових принципах, таких як виплата країнами репарацій за незаконні вторгнення.
У статті підкреслюється інтерес Фрідріха Мерца до цієї ідеї, що свідчить про її зростаючий вплив. У ній також зазначається: “Генеральна Асамблея ООН закликала до створення компенсаційного механізму”. Цей план спрямований на те, щоб змусити Росію погодитися на припинення вогню, погрожуючи перенаправити 300 мільярдів доларів в Україну.
Згадується зацікавленість Дональда Трампа в мирі: “Президент США викрутив Україні руки, щоб змусити її погодитися на припинення вогню”. Кредит на репарації пропонує стратегічний шлях, який балансує між підтримкою України та захистом європейських інтересів від потенційних ризиків.
Підписуйтесь на Telegram канал Чути, щоб не пропускати важливі статті
