У статті, опублікованій Guardian, розповідається про жахливий досвід двоюрідної бабусі Софі Оксанен у 1944 році в Естонії. Ці події є прелюдією до дослідження Оксанен про те, як Росія продовжує використовувати сексуальне насильство як інструмент війни. Її нова науково-популярна книга “Двічі в одну річку” заглиблюється в цю похмуру тактику, проводячи паралелі між минулими і теперішніми діями Росії.
Видання підкреслює систематичний характер цих воєнних злочинів, зазначаючи, що жертвами стають як жінки, так і чоловіки. Оксанен стверджує, що ці дії є не ізольованими інцидентами, а частиною стратегії геноциду. Вона висвітлює випадок 2022 року, коли російський солдат Михайло Романов скоїв вбивство і зґвалтування під Києвом, що ілюструє жорстокість, з якою стикаються українці.
Автори зазначають, що дії Росії в Україні віддзеркалюють історичну радянську тактику. Оксанен описує, як пропаганда, фіктивні суди та культурне знищення використовувалися для придушення опору. Вона підкреслює, що без визнання колоніальних злочинів Росії правосуддя залишається недосяжним.
Книга Оксанен також пов’язує мізогінію з імперіалізмом. Автори наголошують на згортанні прав жінок у Росії та зображенні феміністок як екстремісток. Оксанен протиставляє це розширенню прав і можливостей жінок у країнах Балтії та Північної Європи, де жінки-лідери часто займають найвищі політичні посади.
Стаття завершується закликом Оксанен визнати справжню природу Росії і протистояти її репресивній тактиці. Її послання чітке: розуміння цих історичних і нинішніх звірств і протистояння їм має вирішальне значення.
Підписуйтесь на Telegram канал Чути, щоб не пропускати важливі статті
