Economist нещодавно заглибився у дипломатичні зусилля Дональда Трампа щодо Північної Кореї, підкреслюючи складність його підходу. Видання підкреслює зосередженість Трампа на Україні та Близькому Сході, але зазначає, що Північна Корея залишається важливою проблемою з часів його першого терміну.
Автори зазначають, що Трамп і Кім Чен Ин зустрічалися тричі, причому їхній перший саміт у Сінгапурі став історичною зустріччю. Однак саміт у Ханої провалився через розбіжності в очікуваннях. Трамп вимагав повного роззброєння, тоді як Кім пропонував обмежені поступки. “Ми не змогли піднятися на вершину гори, але ми її побачили”, – зазначив колишній президент Південної Кореї Мун Чже Ін.
У статті підкреслюється зміцнення позицій Північної Кореї, яка має більший ядерний арсенал і збільшила кількість ракетних випробувань. Війна в Україні ще більше зміцнила рішучість Кіма зберегти ядерну зброю. “Вторгнення Росії в Україну… лише зміцнило рішучість пана Кіма”, – стверджують автори.
Трамп, який залишився без таких радників, як Джон Болтон, може піти нетрадиційними шляхами. Видання попереджає, що погано узгоджена угода може підбадьорити Кіма. “Саміт, який закінчиться без угоди, залишить пана Кіма ще більш озлобленим”, – застерігає стаття. Потенційна готовність Трампа визнати Північну Корею ядерною державою викликає занепокоєння у регіональних союзників.
The Economist припускає, що угода про формальне завершення корейської війни може призвести до виведення американських військ з Південної Кореї. Це може замінити хронічну кризу на гостру, що вплине на регіональну стабільність. Видання робить висновок, що дипломатичні кроки Трампа можуть мати далекосяжні наслідки як для Корейського півострова, так і для безпеки в Східній Азії в цілому.
Підписуйтесь на Telegram канал Чути, щоб не пропускати важливі статті
