Forbes нещодавно пролив світло на своєрідну суперечку за участю європейських лідерів. Президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та прем’єр-міністра Великої Британії Кейра Стармера звинуватили у вживанні наркотиків під час їхньої подорожі потягом до Києва. Ці звинувачення, що з’явилися у пов’язаних з Росією соціальних мережах, були швидко спростовані, але підкреслили силу дезінформації.
Видання підкреслює абсурдність ситуації, що склалася. Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова поширила чутки, припустивши, що лідери “обкурилися” під час поїздки. Офіс Макрона заперечив, заявивши, що це була лише серветка, а не наркотики. “Ці фейкові новини поширюють вороги Франції”, – заявили вони.
Автори відзначають ширші наслідки такої дезінформації. Український Центр протидії дезінформації назвав ці звинувачення “пропагандистським трюком”. Вони попередили: “Якщо російське МЗС намагається роздути міжнародний скандал через серветку, це явно означає, що у Москви закінчилися реальні аргументи”.
Роджер Ентнер, технологічний аналітик, вказав на роль соціальних мереж у посиленні таких чуток. “Соціальні мережі просто підсилюють голос кожного, навіть голоси сільських ідіотів”, – зауважив він. Цей інцидент підкреслює, як легко може поширюватися дезінформація, затьмарюючи солідарність лідерів з Україною.
Ден Аріелі, професор психології, пояснив людську схильність взаємодіяти зі смішним. “Соціальні медіа дозволяють користувачам використовувати деякі з наших людських слабкостей”, – сказав він. Наратив змістився від єдності до висміювання, підкреслюючи необхідність бути пильними проти маніпуляцій. Цей епізод слугує суворим нагадуванням про силу і масштаби дезінформації в сучасну цифрову епоху.
Підписуйтесь на Telegram канал Чути, щоб не пропускати важливі статті
