Financial Times досліджує значні фінансові прибутки Норвегії від європейської газової кризи, спричиненої війною в Україні. У статті висвітлюються етичні наслідки цих прибутків і можливості Норвегії підтримати Україну.
Публікація підкреслює, що Норвегія отримала фінансову вигоду, коли Росія припинила постачання газу до Європи. Як найбільший постачальник газу в Європі, доходи Норвегії різко зросли, і в період з 2022 по 2023 рік надприбутки становитимуть 109 мільярдів євро. Автори зазначають, що ці кошти могли б підтримати зусилля України з оборони та реконструкції.
Уряд Норвегії критикували за обмежену фінансову підтримку України. У статті зазначається, що внесок Норвегії становить лише 0,7% її ВВП, що менше, ніж у її північних і балтійських сусідів. Автори стверджують, що Норвегія повинна використати свій внесок для України або шляхом поетапних виплат, або за допомогою облігацій.
Стаття цитує Єнса Столтенберга, міністра фінансів Норвегії, який захищає позицію країни. Столтенберг заявив: “Норвегія не була “спекулянтом на війні””. Однак автори стверджують, що ця позиція не враховує ширших наслідків для європейської безпеки.
Financial Times пропонує Норвегії переглянути свій підхід. Вартість її газових прибутків конкурує з військовою підтримкою України з боку США. Використання цих коштів могло б принести користь європейським громадянам і допомогти Україні в скрутний для неї час.
Підписуйтесь на Telegram канал Чути, щоб не пропускати важливі статті
